Маленькі історії великого Києва

Верхній вал 28. Таємниці будинку Новікова. Від купецької гордості власника до комуналки та РАГСу. Слухайте історію старовинної будівлі з янголами, яка отримала нове життя в серці Києва.

Андріївський узвіз, 13 музей Булгакова. Цей епізод розповідає про Василя Листовничого, справжнього господаря дому. Про благородного та освіченого архітектора козацького роду, що став жертвою репресі і якого дуже несправедливо зобразив Булгаков в своїй проросійській книзі.

Ґалаґан і його Колегія на Хмельницького 11. Частина друга. Слухайте історію будівлі сучасного музею літератури, яка в 19 столітті була школою для хлопців, в якій порушували майже всі норми виховання тих часів. 

Ґалаґан і його Колегія на Хмельницького 11. Перша частина. Слухайте історію батька, що після смерті сина перетворив всі свої статки, золото та маєтки на унікальну київську школу. Школу, яку жандарми тодішньої імперії називали «розсадником українства». 

Обласна лікарня на Загорівській 1, деколонізованій вулиці Багговутівська. Її історія почалася з будівництва Єврейської лікарні, яку кияни 19 століття чекали понад півстоліття. І чекали б ще, якби в ситуацію не втрутились Бродські.

Будинок на Хорива 13, Поділ. Тут жив архітектор Меленський, що створив ідею Хрещатика. Але вражає в його історії інше: повернення Подолу до життя, з самого попелу, після страшної пожежі 1811 року.

Прибутковий будинок Сніжка та Хлєбникової на площі Льва Толстого. Символ любові київських бізнесменів до архітектурної краси. Водночас, цей будинок був… рекламою їхнього цегляного бізнесу. 

Мала опера на Лукʼянівці сьогодні – це палац тверезості в минулому. Розкриваємо історію батька того самого авіаконструктора – доктора Івана Сікорського, який допоміг з’явитися будівлі. Але у героя були і темні сторони та помилки, які впливали на київське життя.  

За фасадами маєтка на вулиці Євгена Чикаленка 13. Слухайте історію Петра Крутікова, сина генерала, що покинув «ситу» карʼєру юриста заради мрії стати цирковим продюсером, професії, в яку тоді ніхто не вірив. 

Маєток Маркуса Закса на Липській, 4 – сьогодні тут приймаються міжнародні офіційні делегації. Ми ж розкажемо про єврейську родину дуже успішних столичних бізнесменів, яка будувала лікарні й оплачувала навчання дітям із незаможних родин, намагаючись дати найкраще тим, кому в житті пощастило менше. 

Червоний корпус Київського національного університету на Володимирській, 60. Ви дізнаєтеся, як архітектор Вікентій Беретті через гроші погодився взяти участь в проєкті, згодом про це пошкодував, однак потім все ж таки тішився.  Він назавжди прописав себе на вулицях нашої столиці.

Жовтневий палац на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Раніше тут був Інститут шляхетних дівчат, який побудував архітектор Вікентій Беретті. Ця історія про (як нам здається) мрійливу людину із ніжною душею, а також про підступ та інтриги та про те, як час розставив усе по своїх місцях. 

Друга частина історії про Національний художній музей на Грушевського, 6. Ви довідаєтеся, чому драма та постійна зміна архітекторів супроводжували його будівництво та як архітектор Городецький і  забудовник Гінзбург зрештою змогли створити будівлю з неймовірною атмосферою.

Національний художній музей на Грушевського, 6. Розкажемо, як він з'явився в Києві, скільки грошей для цього знадобилося та завдяки кому ми сьогодні знаємо, як виглядали Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Сагайдачний, Іван Гонта та Павло Скоропадський. 

Лазні Познякова на Малій Житомирській, 3а. Це історія про купця Гавриїла Познякова, який спромігся стати мільйонером завдяки любові до своєї справи та, можливо, бажанню перемогти свого знаменитого тестя – зіркового годинникаря Целестіна Церле, конкуренції з котрим не витримав навіть Фаберже. 

Будинок Ільїнської на Володимирській, 36, який став знаменитим готелем "Прага". Ви дізнаєтеся, як Ярослав Гашек писав тут про пригоди бравого солдата Швейка та чому готель став центром чеського опору в боротьбі за незалежність їхньої батьківщини.

"Мереживний будинок Брадтмана" на Богдана Хмельницького, 10. Колишній прибутковий будинок мовчазного мільйонера Фрідріха Міхельсона. Ми розкажемо, як під час економічної кризи в Києві на початку XX століття Міхельсон дав поштовх розвитку столичного ринку нерухомості. 

Колишня лікарня для дітей із незаможних родин на Бульварно-Кудрявській, 20. Історія про київського архітектора Михайла Артинова, яскрава зірка якого спалахнула під час роботи над лікарнею, проте згасла через необережну дружбу з шахраями. Однак навіть це не завадило Артинову залишитися в серцях киян.

Шоколадний будиночок на Шовковичній, 17/2. Тут мешкав бізнесмен, мільйонер і меценат Семен Могилевцев. Ви довідаєтеся, чому доволі скромний Могилевцев побудував шикарний палац у венеційському стилі. Маєток став (за деякими даними) втіленням нерозділеної любові цього сильного, але одинокого чоловіка. 

Маєток Олександра Терещенка на Толстого, 7. Одного з тих самих Терещенків, цукрових королів Києва. Разом із родиною він займався благочинністю, купував твори мистецтва, щоб зберегти їх для нащадків. Це історія їхньої поразки під час революції і водночас перемоги над часом.