кримінальна юстиція

💔 Пострадянські та «болісні душевні» травми, переговорні процеси і сеанси «легкої атлетики», blackbox та доставка підозри «кур'єрами»: дивіться відео-звіт вісімнадцятої професійної дискусії JustTalk «Врятувати рядову підозру».

🔹 Повідомлення про підозру — чи це про захист прав людини?
🔹 Яка першопричина проблем у процедурі вручення повідомлення про підозру?
🔹 Чому слідчі судді скасовують повідомлення про підозру?

🕘 Таймлайн дискусії:

00:56 ▪ Чи є повідомлення про підозру елементом механізму захисту прав людини?
05:39 ▪ Коріння проблем вручення повідомлення про підозру
11:10 ▪ Практичні проблеми процедури вручення повідомлення про підозру
18:34 ▪ Підстави скасування повідомлень про підозру слідчими суддями
30:24 ▪ Рефлексії практиків з приводу проблем процедури вручення повідомлення про підозру

🔸 Спікери дискусії:
▪ Володимир Петраковський, експерт Центру політико-правових реформ, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія"
▪ Володимир Самардак, прокурор Здолбунівської окружної прокуратури
▪ Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду в м. Києві

 ✊ «Не боятися робити ті речі, які до тебе ніхто не робив» — такий підхід, на думку Віри Михайленко, судді Вищого антикорупційного суду, а в минулому — успішної адвокатки, є рушієм змін та прогресу в кримінальній юстиції. 

Ще до запуску повноцінної роботи Вищого антикорупційного суду (#ВАКС), суспільство вже чекало та сподівалось на майже негайне «покарання для негідників» та такі ж негайні «посадки корупціонерів». В очах пересічного громадянина ВАКС поставав ледь не каральним органом. Саме в таких умовах розпочинали здійснювати правосуддя новопризначені судді. Серед цих суддів опинилась і Віра Михайленко, яка успішно пройшла конкурсний відбір і змінила адвокатську кар'єру на суддівську мантію.

Про шлях від студентської лави юрфаку до суддівства, про особливості змагального процесу, про суспільні очікування від Вищого антикорупційного суду та місце ВАКС в системі судоустрою України. 

А ще про «захалявну книжечку» судді Віри Михайленко під хештегом #перли_в_суді, — записки, які показують нам, що судовий процес - це не лише позиції сторін, це реальні живі люди — про це та більше в новому інтерв’ю рубрики #JustTalk_люди_професії.

Розмову з гостею вела адвокатка та медійниця Лариса Денисенко. 

📚 Вже скоро томи справ не будуть переміщатись фізично між органами досудового розслідування, прокуратурою та судом, а цей процес замінить сучасна система електронного управління справами. 

Нещодавно був ініційований проєкт Закону про електронний обіг документів у кримінальному процесі. Ідея запровадження системи eCase опрацьовується в інституціях давно, як мінімум з 2018 року і зараз ми дуже близькі до того, що діджиталізація таки прийде в систему кримінальної юстиції. 

Про те, як виглядатиме система, які завдання вона вирішує та які виклики ще треба подолати, щоб система стала реальністю – eCase очима слідчого, прокурора та судді з редакцією JustTalk поділились члени робочої групи із запровадження системи:
🔹 Богдан Крикливенко (ВАКС)
🔹 Ігор Семак (САП)
🔹 Денис Гюльмагомедов (НАБУ)
за модерацією Тараса Філоненко. 

0:00 - Вступ
0:22 - Що таке eCase і які можливості вона дає
4:44 - Як виглядає eCase  очима слідчого, прокурора, судді
8:44 - Про шаблонізацію документів 
12:52 - Про eCase як сховище матеріалів 
16:23 - Про можливі виклики для eCase 
20:55 - Чого мають стосуватись законодавчі зміни в частині eCase
23:20 - Досвід тестування системи в інституціях зараз

Ми вже говорили про представництво інтересів потерпілого від насильницьких злочинів адвокатом. На JustTalk #17 ми оглянули цю тему під іншим кутом – потерпілої юридичної особи. Ми знаємо, що стосунки у “бізнес-адвокатів” з слідчими, прокурорами не прості і часто це викликано нерозумінням цілей один одного. 

На думку учасників, комунікація, стандарти досудового розслідування, а також невеличке розширення процесуальних можливостей адвоката можуть покращити ситуацію у цій сфері. Як саме? І що пропонують наші спікери? Дивіться запис дискусії!

Таймлайн дискусії:
00:00 Вступне слово Лариси Денисенко

00:35 🔶 Проблемні питання розслідування кримінальних справ, де потерпілою є юр. особа

Артем Крикун-Труш, адвокат, юрист DLA Piper: «В ідеалі, над розслідуванням мала би працювати команда, в якій є чіткий загальний план між потерпілим, слідчим, прокурором. Але на практиці представник потерпілої юр. особи часто опиняється з розслідуванням сам-на-сам».

09:57 «Бліц» — короткі питання та репліки до виступу Артема
◾ Чи є причиною описаних проблем комунікація чи повноваження представника потерпілої сторони
◾ Про актуальність проблеми обмежених прав захисника у сфері юридичного захисту телекомунікаційного бізнесу
◾ Чому надавати потерпілій стороні право звернутись до слідчого судді із вимогою зобов’язати оголосити підозру — погана ідея

18:15 🔶 Про розбіжність інтересів потерпілого та державного обвинувачення, про співпрацю захисника із стороною обвинувачення та про тимчасовий доступ як слідчу дію

Ігор Семак, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

23:40 «Бліц»
◾ Про доцільність введення представника юр. особи до групи слідчих, прокурорів
◾ Щодо мети захисника та підтримки змін представниками прокуратури
◾ Чи можуть адвокати зловживати процесуальними правами
◾ Як спеціальні знання представників юр. особи допомагають слідству

28:17 🔶 Потерпіла юр. особа має достатньо прав

Віра Михайленко, слідча суддя Вищого антикорупційного суду: «Я зараз буду виглядати як “баба Яга проти”, але я не вважаю, що права потерпілої юридичної особи значно звужені»

◾ Огляд статистики подання скарг представниками юр. осіб до ВАКС
щодо необхідності надання права стороні захисту на ініціювання експертизи
◾ Щодо заявлення відводу прокурору потерпілим
◾ Необхідність надання права надання тимчасового доступу потерпілому.

31:39 🔷 Загальна дискусія

◾ Про співпрацю НАБУ з «Укрзалізницею» як із потерпілою стороною у кримінальних провадженнях
◾ Про недостатню ефективність роботи державних органів та про первинність інтересів особи
◾ Про легалізацію подання проєктів документів слідчому представником потерпілої сторони
◾ Про проблему перевантаження судів внаслідок відсутності єдиної практики задоволення клопотань
◾ Щодо можливості доступу потерпілого до ЄРДР

У дискусії також взяли участь Денис Гюльмагомедов, Артем Донець, Роман Романов, Микола Сіома, Андрій Яковлєв, Євген Крапивін, Анна Савченко, Тетяна Павлюковець та Світлана Маліновська.

 🕵️‍♂️ Раптом ви не знали, — в Україні є свій розслідувач з Бейкер Стріт. Якщо бути точним — з вулиці Пекарської, що у Львові. 

Весняний сезон #JustTalk_Люди_професії розпочинаємо з інтерв‘ю зі слідчим Романом Григою, який сьогодні обіймає посаду начальника слідчого відділення, заступника начальника Корюківського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області 

Про шлях в лави Національної поліції, про те, як виглядає робота слідчого зсередини і що робить слідчого по-справжньому ультранезалежним (!), про обмеженість ресурсів органів правопорядку та необхідність пріоритезувати. І хоч у слідчого з вулиці Пекарська немає свого Моріарті, його мотивацію щодня робити свою роботу професійно і максимально якісно підтримує дещо інше. Що саме — дивіться у інтерв’ю! 

Розмову з Романом Григою вела як завжди точна у своїх питаннях суддя Дніпровського районного суду м. Києва Віра Левко. 

💡 Для когось — це інкубатор ідей. Для когось — ліки від професійного вигорання. Дехто навіть порівнює його з бенкетом Платона. І абсолютно усім хочеться прийти сюди знову.

Що таке #JustTalk та у чому цінність дискусії для суспільства та правничої спільноти зокрема?

Над цим міркували учасники шістнадцятої професійної дискусії нашого клубу, а зараз пропонуємо вам згадати як це було у традиційному звіті!

 📘 Слухайте повний аудіозвіт презентації дослідження «Роль слідчого судді у кримінальному провадженні», яка відбулась 18 вересня 2020 року у внутрішньому дворику Вищому антикорупційному суді.

Найбільша цінність дослідження — емпіричні дані, які вдалось зібрати завдяки аналізу статистики, фокус-груп та глибинних інтерв’ю та аналізу судової практики з майже 3 тисяч ухвал слідчих суддів. Дослідження проводила міждисциплінарна група дослідників, до якої входять і прокурори, і вчені, і судді, і експерти в галузі кримінальної юстиції. 

Предмет дослідження охоплює як загальні питання — природу судового контролю, його мету, принципи, так і спеціальні — конкретні проблеми під час контролю за дотриманням права на свободу, приватне життя, власності та інші, не менш важливі питання, які на це впливають, наприклад навантаження на слідчих суддів та їх професійна підготовка. 

Отже, запрошуємо до прослуховування аудіозвіту! А посилання на текст дослідження тут👇
https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2020/05/rol_slsuddya_web-2.pdf 

Автори дослідження: Yuriy Byelousov, Володимир Венгер, Andriy Orlean, Євген Крапивін, Світлана Шапутько, Vasylyna Yavorska.

 Дослідження проведене за ініціативи, організаційної та фінансової підтримки Програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду "Відродження". 

#JustTalk_СлідчийСуддя #JustTalk_СудовийКонтроль 

🤔 Хтось бачить його як союзника, хтось — як ворога. А деякі судді досі не впевнені, чи є він стороною у кримінальному провадженні.

Все, що ми знаємо — це те, що він — це адвокат потерпілого. І яка ж його роль у кримінальному процесі та який стан реалізації прав потерпілого, інтереси якого він представляє, ми обговорювали на п'ятнадцятій професійній дискусії JustTalk «В якій ти ролі, адвокат потерпілого?».

Запрошуємо до прослуховування аудіозвіту дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Лариси Денисенко
01:40 Про нереєстрацію злочинів за ст. 161 КК України в ЄРДР — адвокатка Оксана Гузь
04:40 Реалії роботи адвоката-представника потерпілого в України — Олена Сотник, правозахисниця та громадська діячка
09:40 «Бліц» — короткі питання та ремарки до спікерів
14:26 Про комунікацію між прокурором, слідчим та потерпілим і його адвокатом — Тарас Семків, Офіс Генерального прокурора
19:10 Широка дискусія 

🌷 Відро тюльпанів, превенція злочинів та процедурні перепони компенсації шкоди потерпілим, які «бажають крові»: дивіться відеозвіт чотирнадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Чи покарання — єдиний шлях досягнення справедливості?»

🔸 Чому чинна система превенції злочинів не працює?
🔸 Як відновне правосуддя допомагає ресоціалізувати правопорушника?
🔸 Чим відновне правосуддя відрізняється від медіації та чи завжди потерпілий може помиритись з винним?

Таймлайн дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Лариси Денисенко

01:01 Про неефективність чинної системи превенції — Роман Коваль, ГО «Інститут мирі у порозуміння» 

• Який відсоток неповнолітніх, засуджених до відбування покарання за вчинення кримінального злочину, скоюють злочини повторно?
• Дослідження психологів: чому взагалі люди вчиняють або не вчиняють злочини.

• Статистика ефективності відновного правосуддя

• Чи допомагає покарання у досягненні заявленої мети, зазначеної у Кримінальному кодексі?

• Практика відновного правосуддя в Україні: практичні приклади

08:53 «Бліц» — короткі репліки та запитання до виступу Романа Коваля:

• Чи застосовується відновне правосуддя лише до неповнолітніх?

• Які переваги відновного правосуддя перед чинним порядком?

• Які є критерії медіабельності справи?

14:47 Проблеми впровадження відновного правосуддя — Надія Стефанів, суддя Верховного Суду
• Проблема неявки потерпілого у суд у справах, у яких була укладена угода
• Конфлікт відновного правосуддя та стандартів правосуддя, дружнього до дитини

• Стандарти відновного правосуддя в Україні

21:14 Чи є покарання єдиним справедливим рішенням у кримінальному провадженні — Віктор Лобач, експерт Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх

• Визначення поняття справедливості у кримінальному провадженні

• Звільнення від кримінальної відповідальності як альтернатива вироку з призначенням покарання

• Статистика кількості обвинувальних вироків: до «нового» КПК і зараз

• Про перспективи відновного правосуддя в Україні

28:37 Широка дискусія

Роман Романов про категорії справ, до яких застосовується відновне правосуддя

Станіслав Петренко про процедурні перепони впровадження відновного правосуддя із власної практики прокурора місцевої прокуратури

Надія Стефанів про організацію процедури відновного правосуддя

Роман Коваль про розвиток відновного правосуддя у США

Ірина Шиба про основну перешкоду реалізації відновного правосуддя

У дискусії також взяли участь Олександр Баранов, Марія Лисенко, Катерина Ярошенко та Євген Крапивін.

#JustTalk #RestorativeJustice #МіжнароднийФондВідродження

🐿 Підручник Бєлкіна, планування допиту, позасудові свідчення та процесуальне інтерв‘ю, як в американських фільмах: дивіться відеозвіт тринадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Розкажи мені, що сталося, або зізнайся!»

• Що не так із сучасною практикою допиту в Україні?
• Як процесуальне інтерв'ю сприяє ефективності розслідування?
• Які результати пілотного впровадження процесуального інтерв‘ю в НАБУ? 

Таймлайн дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Larysa Denysenko.

01:01 Andriy Orlean з Експертний центр прав людини про проблеми у сучасній практиці допиту в Україні:
• Про знецінення допиту в очах слідчих через ст. 95 КПК 2012 року.
• Чому зізнання вважається метою допиту.
• Яку атмосферу повинен мати допит за уявленнями слідчих.
• Про проблеми навчання проведення допиту.

09:10 «Бліц» — короткі репліки та запитання до виступу Андрія Орлеана.
Владислав Руденко про підручник Бєлкіна.
Роман Романов про межі допустимого впливу слідчого на допитувану особу.
Вікторія Мозгова про те, який відсоток слідчих готується до проведення допиту.

14:55 Yuriy Byelousov з Офісу Генерального прокурора представляє узагальнену модель процесуального інтерв‘ю:
• Процесуальне інтерв‘ю — це інший підхід до розслідування в цілому.
• Як з‘явилося процесуальне інтерв‘ю.
• Основні засади процесуального інтерв‘ю: підготовка, моделі ПІ, встановлення психологічного контакту, використання доказів, завершення та оцінка інтерв‘ю.

27:33 «Бліц»

💉 Невід‘ємне зло, Європейський суд, нульова толерантність та правоохоронні органи як ритуальні інституції: дивіться відео-звіт дванадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань?»

 • Як КПК 2012 року вплинув на кількість скарг на застосування катувань?
 • Які існують проблеми класифікації злочинів, пов'язаних з катуваннями?
 • Як існуюча система оцінки ефективності роботи може спонукати правоохоронців до неналажного поводження?
 • Чому співпраця з медиками є критично важливою та як вона має бути організована?
 • Як має діяти адвокат, щоб виявлення факту катування його підзахисного мало реальний вплив на справу?
 • Чому важливі заяви керівництва про нульову толерантність до катувань?
 • Що зараз робить Офіс Генерального прокурора для протидії та попередження катувань?

Спікерами цієї дискусії були Yuriy Byelousov з Офіс Генерального прокурора, суддя Верховний Суд Аркадій Бущенко та президент Європейського комітету з запобігання катуванням Mykola Gnatovsky.

У дискусії також взяли участь Володимир Сущенко, Наталія Марчук, Kola Sioma, Andrii Yakovlev Катерина Войтенко, Станіслав Петренко та Владислав Руденко.

⚖️📎 #JustTalk_TortureVaccine

⚖️📎#JustTalk_JuryTrial

📅Розумні строки, манна небесна, пілотний проєкт і правосуддя зрозуміле народу: звіт десятої професійної дискусії JustTalk на тему «ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі» до вашої уваги!

«Бокс» спікерів представляли суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та народний депутат України Андрій Костін, і, як завжди, дискусію модерувала Larysa Denysenko.

• Чи справді зміниться статистика виправдувальних вироків із впровадженням класичної моделі суду присяжних?
• Як вирішити питання допустимості доказів у розглядах справи присяжними?
• Які категорії справ мають розглядати присяжні?
• Чому існуюча модель суду присяжних не відповідає вимогам Конституції України?
• А також про фінансування, строки розгляду справ, повноваження апеляційного суду та процедуру відбору присяжних.

У дискусії також взяли участь Володимир Сущенко, Roman Romanov, Andriy Orlean, Andrii Yakovlev, Віра Левко, Станіслав Петренко та Руслан Яремчук.

#JustTalk #JuryTrial

⚖️📎 #JustTalk_InAbsentia

📩Недоставлені повідомлення, подвійне притягнення, Інтерпол та особа з дуже відомою ручкою: слухайте звіт дев'ятої професійної дискусії JustTalk на тему «In absentia під час окупації: Місія нездійсненна?».

Доповідачі Андрій Атаманчук з Офісу Генерального прокурора, адвокат Andrii Yakovlev та суддя Верховного суду України Nick Mazur міркували над такими питаннями:

• За якими статтями розгляд справи може проводитись по процедурі in absentia?
• Що не так із існуючими вимогами до повідомлення особи про те, що щодо неї відбувається провадження?
• Як оголошення у міжнародний розшук визначає закон та судова практика?
• Які є перепони у використанні відео зв'язку у судових засіданях?
• Яким чином особи на окупованих територіях де-факто притягуються до подвійної відповідальності?
• Які з описаних проблем вимагають змін до законодавства, а які можна вирішити іншими засобами?

Також у дискусії взяли участь Roman Romanov, Sergii Gorbatuk, Vitaliy Tytych, Роман Мартиновський, Світлана Маліновська, Олег Баулін, Іон Кожокар, Євгенія Капалкіна та Станіслав Петренко.

#JustTalk #InAbsentia

🍎 Отруйні плоди, приховані допити, Верховний Суд та недопустимі докази за пів ціни: слухайте звіт восьмої професійної дискусії JustTalk на тему «Отруйні докази: чи є антидот для ро зслідування?».

Цього разу спікерами були Денис Гюльмагомедов, детектив НАБУ, Тарас Семків з Офісу Генерального прокурора, та суддя #ВАКС Віра Михайленко. Також до дискусії залучились Володимир Сущенко, Yuriy Byelousov,  Аркадій Бущенко, Станіслав Петренко та інші представники професіональної спільноти. Серед піднятих питань були: 

• Хто на стадії досудового розслідування має займатися лише збором доказів, а хто — їхньою оцінкою?
•  Хто може оцінювати докази на предмет допустимості на стадії досудового розслідування?
•  Чи можна приймати певні процесуальні рішення про допустимість чи недопустимість доказу під час досудового розслідування?
•  Як питання оцінки доказу на допустимість на стадії досудового розслідування врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України?
•  Як вирішувати ці питання, якщо КПК України не дає однозначної відповіді на них?

Чинний КПК України запровадив у 2012 році нову фігуру в українському кримінальному процесі — слідчого суддю. Проте дискусії щодо його ролі у досудовому провадженні тривають й досі.
 
❓ Чи має слідчий суддя досліджувати докази під час розгляду клопотань сторін? 
❓Яка відповідальність за невиконання рішень слідчого судді? 
❓Хто він, врешті — рівновіддалений рефері між сторонами провадження чи процесуальна фігура, яка може вчиняти активні дії на забезпечення прав і свобод людини?
 
📍 Саме навколо цих і дотичних питань точилась сьома професійна дискусія JustTalk, звіт з якої пропонуємо до вашої уваги.

Шоста професійна дискусія JustTalk точилася навколо ролей учасників кримінального провадження:

• хто керує? 
• хто розслідує? хто наглядає? 
• хто, зрештою, головний в цьому процесі?

До вашої уваги — традиційний аудіозвіт із заходу.

Презумпція невинуватості є однією з засад демократичного суспільства. Як, до речі, і незалежні медіа, і право громадян на поінформованість.

Але саме повідомлення в незалежних ЗМІ у відповідь на запит громадськості часто завдають болючих ударів по презумпції невинуватості. Органи правопорядку та прокурори нерідко дозволяють собі називати особу злочинцем у публічних висловлюваннях, а це формує упереджене ставлення як громадян, так і суддів.

Як виправляти ситуацію, що склалася, обговорювали в колі фахівців. До вашої уваги аудіозвіт із п’ятої професійної дискусії JustTalk.

Вікторія Рогальська: «Механізми фіксації сьогодні — це протокол про затримання особи і чисельна кількість журналів реєстрації. Практики заповнення протоколу дуже різняться, майже в усіх протоколах не зазначається реальне фактичне місце затримання, особа, яка здійснює затримання, час, коли відбулось затримання».

Андрій Ткачов: «Навіщо поліції фіксація? По-перше, це гарантія захисту поліцейських від необґрунтованих звинувачень. По-друге — можливість швидко переглянути особову справу, оперативно дізнатися місцезнаходження затриманої особи. Зараз ми витрачаємо на ці питання дуже багато часу».

Роман Романов: «Ми дуже часто починаємо діяльність з модернізації законодавства і вважаємо, що це мега-важливо, воно наближається до європейських стандартів, чим ближче тим краще. Але потім не відбувається модернізації інструментів тих практичних працівників, які це законодавство застосовують. У нас є модерне законодавство, яке відповідає стандартам, але інструменти роботи — це 11 журналів і протокол. І ми бігаємо, шукаємо, а хто його буде заповнювати».

Сергій Деркач: «Я нещодавно наткнувся на американське дослідження, що доводить: відеофіксація всіх поліцейських дій дуже сильно підіймає рівень довіри населення до поліції. Тому що фактично мотивує поліцейських працювати більш професійно, дотримуватись прав людини. Адже громадськість в будь-який момент може запросити інформацію і побачити не тільки записи у журналах, а відео конкретної ситуації»
 
У записі — ще більше тез, що були озвучені у межах четвертої професійної дискусії JustTalk.

Ідея створення стандартів кримінального процесу виникла внаслідок досліджень, з яких стало зрозуміло, що на етапі досудового розслідування відбувається певний хаос, коли кожен з учасників процесу по-своєму трактує норми КПК в залежності від обставин, власного досвіду чи традиції в конкретному регіоні. Це перешкоджає ефективності розслідування, до того ж часто призводить до порушень прав людини.

Досудове розслідування — складний, багатоетапний процес, до якого залучена велика кількість учасників. Цей процес має бути упорядкований, уніфікований і має здійснюватись за єдиними правилами.

Отже, стандарти — це спільні, чітко зрозумілі правила гри. КПК задає напрямки руху в межах досудового розслідування і також містить певні стандарти і правила. Але далеко не завжди регулює конкретні ситуації взаємодій між різними його учасниками, не задає їм чіткі правила, які зі свого боку призвели б до розумних однакових очікувань, щодо дій кожної сторони.

Слухайте аудіозвіт з третього зутсрічі JustTalk, у межах якої експерти та гості обговорювали ідеї стандартизації кримінального процесу.