Вільям Сароян надихає!
У новому випуску нашого подкасту розібрали коротесеньку статтю американського письменника вірменського походження про оповідання.
Оповідання жило задовго до появи писемності. Там, де є оповідач - людина, яка вміє (чи хоча б намагається) розповісти історію, є оповідання.
Нерозумно порівнювати оповідання і роман. Не можна стверджувати, що щось із цього краще. "Нападати на роман - неможливо, а оповідання захисту не потребує", - пише Сароян.
На його думку (а він був і лауреатом Пулітцерівської премії (відмовився), і "Оскар" вигравав), оповідання як жанр - невичерпне. Можна писати про все і по-всякому. От прямо взагалі по-всякому! Це спосіб чи то поділитись побаченим-почутим, чи то дослідити враження, факт життя, емоцію, думку, людину. І якщо за роман візьметься далеко не кожен, то оповідання пробували писати всі. І матеріалу для збірки оповідань вистачає у кожного без виключення.
Існує тільки одна вимога до оповідання - воно мусить зберегти життя. Це неймовірно складно: зафіксувати життя, не висушивши його. У статті "Невичерпний жанр" Вільям Сароян попереджає про це, але не застерігає від спроб.
Слухайте випуск про оповідання, пишіть, читайте і слідкуйте за нашим подкастом на зручній платформі.
