Булінг та Синдром Самозванця

Чи завжди ти відчуваєш свої страхи, чи частіше вони навʼязані людьми навколо? Де проходить кордон особистості та захист себе від паралізуючого страху, котрий ніколи не може бути ґрунтовним. Чому страх це першочергово концепт "захисту" особистості, а не "залякування" та як можна деструктивний страх конвертувати у натхнення за допомогою екологічної комунікації? Сьогодні спілкуємось на дуже важливу тему опори в собі, походження концепції страху та сорому, а також про те як подолати паніку та страх швидко.

Страх пропустити щось важливе в житті, постійні сумніви щодо власного вибору, точки зору та думки, швидка зміна настрою та цінностей, відчуття наче ти "не живеш тут і зараз" - чи справді це все через війну? А може частина цього (і дуже велика) те, яку інформацію ми споживаємо та яким чином? Розмірковуємо про роботу мозку та те, як він створює спогади, як споживає дані та як на нього впливає інформація, особливо соціальні мережі.

Чому ми не робимо те, що хочемо щодня? Навіть якщо взяти невеличкі справи. Де межа між користю для суспільства, буст соціального апруву та власним комфортом? Чому бути егоїстом не соромно, але як водночас інші люди та культура навколо нас можуть надихати усвідомлювати себе ще більше та позитивно впливати на нашу любов до себе? І взагалі до чого тут відстежування думок? Дуже великий подкаст про все, що на часі у сучасному складному та турбулентному світові.

Марта Геллхорн - жінка, що досліджувала суспільство США після завершення Великої Депресії по замовленню Офіса Президента Сполучених Штатів, висвітлювала найзапекліші бої Другої Світової, працювала над репортажами з Вʼєтнаму під час війни, писала про вторгення сил США у Панаму (коли там і оселилась) та отримала премію ОʼГенрі за свої праці. З Хемінгуеєм вони почали роман не мешн цікаво: поїхали спостерігати за революцією в Іспанії. А що ж було потім?

Раніше, давно, брати відпустку раз на рік вважалось нормою. Потім, трошки пізніше - нормально було відпочивати раз на півроку. Зараз адекватна оцінка - раз на два-один місяць. Чому так трапляється? Як рілзи та соцмережі переносять нас на "Формулу 1" нашого життя та прискорюють його? Чому світ навколо починає здаватись не можливим, а гроші - не достатніми скільки б ти не заробляв? Дистанціювання від власного труда, хаотизація суспільства та симулякризація реальності - старі друзі сучасного світу, про які і поговоримо в цьому подкасті.

Перекладати відповідальність за своє життя на інших - дуже зручна звичка, в якій приємно жити. Її існування щоденно спонсує драматизація подій та медіа культура, котра навчила нас майстерно драматизувати. Проєкт розвивається при підтримці вічно метушливого мозку, що створює візуальні та мрійливі образи не існуючого. Як вирватися з замкнутого кола та прийняти той факт, що ви - єдина люди у світі, котра будує реальність, у якій ви живете та отримує все те, що обирає? Розмірковуємо в цьому епізоді.

Звідки береться тривожність? Чи завжди вона наша або ці думки можуть належати нашим бабусям, дідусям чи рідним? Якщо так, то що робити з ними, а якщо це таки вже частинка нашого досвіду, чи дійсно ми не можемо вплинути на них? Як так сталося, що позитивне мислення дійсно здатне втілити бажане у життя, а медитації почали бути панацеєю нашого віку? Дуже великий випуск про тривожність у всіх її проявах допоможе розібратися звідки починається ваш страх та як заспокоїти та відпустити його.

Під свята люди часто дратуються поспішаючи виконати всі задачі та розібратися із завалом накопичених справ. Саме тому ризик того, що ви потрапите під чиюсь "гарячу руку" чи поганий настрій досить великий. Проте, важливо захищати себе та намагатись зберігати гарний настрій якомога довше. Як це робити та налаштувати себе на свята розбираємо в новому епізоді подкасту.

Мріяти та бажати, прагнути та впевнено рухатись до мети - ось що важливо напочатку чогось нового. І Новий Рік не виключення, а найбільш слушний момент для того. Але зазвичай перед тим, як починати думати про геть нову історію, ми любимо згадати як минув рік поточний та що ми протягом нього зробили. Дуже часто такі думки бувають деструктивними, коли ми сваримо себе за те, чого не досягли та не дякуємо собі, закопуючи власні емоції. Аби такого не траплялось, дуже важливо охайно та позитивно проводити оцінку власних досягнень та змін. Як це робити - говоримо в епізоді цього тижня.

Дуже багато жінок чують байки про те, що їм доведеться кидати роботу коли вони будуть вагітні чи наприклад змінювати карʼєру після одруження. Дуже багато хто дійсно іде на цей крок, адже не розуміє як продовжувати роботу, коли все встигати, як балансувати в собі ролі мами, дівчини, дружини та суворого та жорсткого підприємця. Проблеми дійсно є, але вони не мусять вас спиняти. І ось як їх можна подолати.