justtalk

 🚑🚓 #justCovid

📍 Пандемія #covid19 створила чимало викликів роботі адвокатів. Але оскільки попереду можуть чекати нові епідемії та відповідні обмежувальні заходи, сьогоднішню ситуацію потрібно не просто «пережити», а напрацювати чіткі алгоритми дій для ефективної роботи адвокатів та недопущення порушень прав учасників процесу.

🚩 Чи можливо забезпечити безпеку адвокатам та їхнім підзахисним в умовах пандемії?
Чи дієва дистанційна правова допомога?
Якими мають бути запобіжні заходи в Україні в умовах карантину?

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Ефективна робота адвокатури в умовах пандемії» з Larysa Denysenko, головою ВКДКА Sergey Vilkov, в.о. директора Координаційний центр з надання правової допомоги Baranov Alexander та директором Українська фундація правової допомоги Kola Sioma. 

 🚑🚓 #justCovid

📍 Які права людини можна обмежити? Таке непросте питання перед урядами держав поставила пандемія. Не менш складним завданням виявилось зробити це у правовий спосіб. Чи впоралась з ним Україна?

🚩 Як працює відступ від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини?
Наскільки Україна дотримується своїх міжнародних зобов'язань під час карантину?
Яких змін у міжнародному праві можна очікувати у відповідь на пандемію?

🎬 До вашої уваги випуск програми JustCovid на тему «Права людини під час пандемії з точки зору міжнародного права» з Larysa Denysenko та Olga Butkevych. 

 🚑🚓 #justCovid

📍У минулому випуску ми дізнались про домашнє насильство під час карантину з точки зору правоохоронців та адвокатури. Сьогодні ми доповнимо наш огляд думкою суддівства.

🚩 Чому діти досі «невидимі» у справах про домашнє насильство?
З якими проблемами найбільше звертаються потерпілі?
Як дістатись до суду за допомогою СМС?
В чому причина низької якості протоколів та матеріалів справи?
Які економічні наслідки домашнього насильства для держави?

🎬 Дізнайтесь відповіді у випуску програми JustCovid на тему «Домашнє насильство та карантин: погляд судді» з Larysa Denysenko та Віра Левко. 

 🚑🚓 #justCovid

📍 З початку року кількість заяв та повідомлень, які стосуються домашнього насильства, зросла на 62%. Але що насправді означають ці цифри?

🚩 Чи працює нова стаття 126-1 Кримінального кодексу України на практиці?
Як фармацевти і чат-боти можуть допомогти зупинити насильство в сім'ї?
Чи виписуються заборонні приписи стосовно кривдника під час карантину?

🎬 Дізнайтесь відповіді у свіжому випуску JustCovid на тему «Домашнє насильство та картантин: погляд адвокатки та поліцейського» з Ірина Славінська, Larysa Denysenko та Андрей Ткачев (Andrii Tkachov). 

 🚑🚓 #justCovid

🌎 Про роль та стандарти роботи Національного превентивного механізму під час карантину в Україні та в світі — в інтерв'ю Mykola Gnatovsky.

📍 Інтерв'юерка — Larysa Denysenko, адвокатка, письменниця, правозахисниця.

📍 Микола Миколайович Гнатовський — президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням.
Є кандидатом юридичних наук та викладачем кафедри міжнародного права КНУ ім. Т. Шевченка.
З 2009 року є членом Європейського комітету з питань запобігання катуванням, у 2013-2015 рр. був його віце-президентом, а у 2015 р. обраний Президентом Комітету.
Як експерт співпрацює з Радою Європи, ОБСЄ, ПРООН, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та ін.
Спеціаліст із питань міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного захисту прав людини. 

⚖️📎 #JustTalk_InAbsentia

📩Недоставлені повідомлення, подвійне притягнення, Інтерпол та особа з дуже відомою ручкою: слухайте звіт дев'ятої професійної дискусії JustTalk на тему «In absentia під час окупації: Місія нездійсненна?».

Доповідачі Андрій Атаманчук з Офісу Генерального прокурора, адвокат Andrii Yakovlev та суддя Верховного суду України Nick Mazur міркували над такими питаннями:

• За якими статтями розгляд справи може проводитись по процедурі in absentia?
• Що не так із існуючими вимогами до повідомлення особи про те, що щодо неї відбувається провадження?
• Як оголошення у міжнародний розшук визначає закон та судова практика?
• Які є перепони у використанні відео зв'язку у судових засіданях?
• Яким чином особи на окупованих територіях де-факто притягуються до подвійної відповідальності?
• Які з описаних проблем вимагають змін до законодавства, а які можна вирішити іншими засобами?

Також у дискусії взяли участь Roman Romanov, Sergii Gorbatuk, Vitaliy Tytych, Роман Мартиновський, Світлана Маліновська, Олег Баулін, Іон Кожокар, Євгенія Капалкіна та Станіслав Петренко.

#JustTalk #InAbsentia

🍎 Отруйні плоди, приховані допити, Верховний Суд та недопустимі докази за пів ціни: слухайте звіт восьмої професійної дискусії JustTalk на тему «Отруйні докази: чи є антидот для ро зслідування?».

Цього разу спікерами були Денис Гюльмагомедов, детектив НАБУ, Тарас Семків з Офісу Генерального прокурора, та суддя #ВАКС Віра Михайленко. Також до дискусії залучились Володимир Сущенко, Yuriy Byelousov,  Аркадій Бущенко, Станіслав Петренко та інші представники професіональної спільноти. Серед піднятих питань були: 

• Хто на стадії досудового розслідування має займатися лише збором доказів, а хто — їхньою оцінкою?
•  Хто може оцінювати докази на предмет допустимості на стадії досудового розслідування?
•  Чи можна приймати певні процесуальні рішення про допустимість чи недопустимість доказу під час досудового розслідування?
•  Як питання оцінки доказу на допустимість на стадії досудового розслідування врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України?
•  Як вирішувати ці питання, якщо КПК України не дає однозначної відповіді на них?

Чинний КПК України запровадив у 2012 році нову фігуру в українському кримінальному процесі — слідчого суддю. Проте дискусії щодо його ролі у досудовому провадженні тривають й досі.
 
❓ Чи має слідчий суддя досліджувати докази під час розгляду клопотань сторін? 
❓Яка відповідальність за невиконання рішень слідчого судді? 
❓Хто він, врешті — рівновіддалений рефері між сторонами провадження чи процесуальна фігура, яка може вчиняти активні дії на забезпечення прав і свобод людини?
 
📍 Саме навколо цих і дотичних питань точилась сьома професійна дискусія JustTalk, звіт з якої пропонуємо до вашої уваги.

Шоста професійна дискусія JustTalk точилася навколо ролей учасників кримінального провадження:

• хто керує? 
• хто розслідує? хто наглядає? 
• хто, зрештою, головний в цьому процесі?

До вашої уваги — традиційний аудіозвіт із заходу.

Презумпція невинуватості є однією з засад демократичного суспільства. Як, до речі, і незалежні медіа, і право громадян на поінформованість.

Але саме повідомлення в незалежних ЗМІ у відповідь на запит громадськості часто завдають болючих ударів по презумпції невинуватості. Органи правопорядку та прокурори нерідко дозволяють собі називати особу злочинцем у публічних висловлюваннях, а це формує упереджене ставлення як громадян, так і суддів.

Як виправляти ситуацію, що склалася, обговорювали в колі фахівців. До вашої уваги аудіозвіт із п’ятої професійної дискусії JustTalk.

Вікторія Рогальська: «Механізми фіксації сьогодні — це протокол про затримання особи і чисельна кількість журналів реєстрації. Практики заповнення протоколу дуже різняться, майже в усіх протоколах не зазначається реальне фактичне місце затримання, особа, яка здійснює затримання, час, коли відбулось затримання».

Андрій Ткачов: «Навіщо поліції фіксація? По-перше, це гарантія захисту поліцейських від необґрунтованих звинувачень. По-друге — можливість швидко переглянути особову справу, оперативно дізнатися місцезнаходження затриманої особи. Зараз ми витрачаємо на ці питання дуже багато часу».

Роман Романов: «Ми дуже часто починаємо діяльність з модернізації законодавства і вважаємо, що це мега-важливо, воно наближається до європейських стандартів, чим ближче тим краще. Але потім не відбувається модернізації інструментів тих практичних працівників, які це законодавство застосовують. У нас є модерне законодавство, яке відповідає стандартам, але інструменти роботи — це 11 журналів і протокол. І ми бігаємо, шукаємо, а хто його буде заповнювати».

Сергій Деркач: «Я нещодавно наткнувся на американське дослідження, що доводить: відеофіксація всіх поліцейських дій дуже сильно підіймає рівень довіри населення до поліції. Тому що фактично мотивує поліцейських працювати більш професійно, дотримуватись прав людини. Адже громадськість в будь-який момент може запросити інформацію і побачити не тільки записи у журналах, а відео конкретної ситуації»
 
У записі — ще більше тез, що були озвучені у межах четвертої професійної дискусії JustTalk.

Ідея створення стандартів кримінального процесу виникла внаслідок досліджень, з яких стало зрозуміло, що на етапі досудового розслідування відбувається певний хаос, коли кожен з учасників процесу по-своєму трактує норми КПК в залежності від обставин, власного досвіду чи традиції в конкретному регіоні. Це перешкоджає ефективності розслідування, до того ж часто призводить до порушень прав людини.

Досудове розслідування — складний, багатоетапний процес, до якого залучена велика кількість учасників. Цей процес має бути упорядкований, уніфікований і має здійснюватись за єдиними правилами.

Отже, стандарти — це спільні, чітко зрозумілі правила гри. КПК задає напрямки руху в межах досудового розслідування і також містить певні стандарти і правила. Але далеко не завжди регулює конкретні ситуації взаємодій між різними його учасниками, не задає їм чіткі правила, які зі свого боку призвели б до розумних однакових очікувань, щодо дій кожної сторони.

Слухайте аудіозвіт з третього зутсрічі JustTalk, у межах якої експерти та гості обговорювали ідеї стандартизації кримінального процесу.