книжковий клуб

Великі твори потребують великих передмов. Оноре де Бальзак називав свою "Людську комедію" саме таким твором, тому добре постарався написати гарну передмову. Нас ця передмова цікавить не як додаток до серії романів і повістей. В ній Бальзак виразив свої естетичні принципи. Як робиться література, яка роль автора, про що треба писати і в якій формі, - от про що йдеться в цій передмові. Звісно, є в ній і здогадки, сумнівні твердження. Наприклад, в тому, що стосується перенесення законів природи на суспільство. Та навіть позитивізм, яким просякнута передмова, не шкодить найголовнішому. Назвемо це "секретами літературної творчості". У Бальзака є чого повчитись. Як мінімум, сміливості у задумах і нелюдської працездатності, коли доходить до діла. Можна взяти від нього ще більше. Послухайте передмову до "Людської комедії" і виберіть все, що потрібно. Чи просто надихніться на створення свого літературного циклу з десятків творів. Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Випадкові оповідання - #5 "Раки" Нещодавно вийшла збірка Олександра Демарьова "Випадкові оповідання", з чим його вітаємо. Аудіоверсія збірки доступна на платформі нашого подкасту. Публікуємо чергове оповідання з книжки. Цього разу - про дітей, які люблять досліджувати світ, але іноді роблять це жорстоко. Втім, хто сказав, що люди з народження вміють ніжно торкатись до світу? Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Найтрагічніший випуск "Техніки читання" Зазвичай слово "трагедія" пов'язують із песимізмом. І це велика помилка, принаймні так вважав Артур Міллер - американський драматург і прозаїк, третій чоловік Мерилін Монро, лауреат Пулітцерівської премії 1949 року. Міллер вважав, що трагедія, у давньогрецькому її розумінні, означає щось зовсім протилежне до того, що зазвичай нею називають. Саме таке - нетрагічне - розуміння трагедії він пропонує у своїй статті, яку ми запрошуємо вас послухати. Звідси ви дізнаєтесь про можливості трагедії, обов'язок драматурга і роль простої людини. Приємного і вдумливого слухання!

Ім'я Сократа чули всі. Знаємо про нього переважно з творів Платона. Та є і в українській літературі твір про найвідомішого давньогрецького філософа, який не залишив по собі жодної праці. Юрій Мушкетик у 1971 році написав оповідання "Смерть Сократа", де не лише показав останні миті життя філософа, а й спробував зрозуміти мотиви його опонентів. Замінити "Діалоги" Платона це оповідання не спроможне, проте може стати, так би мовити, "вступом до теми". Говорили про Сократа, Платона, древніх греків, Юрія Мушкетика, філософію і літературу з Настею Ярошик - людиною, яка для самоосвіти прочитала добру половину Платонових "Діалогів".

Григір Тютюнник - видатний майстер оповідання. Порівнювати його з кимось немає сенсу (та й не на користь інших). Зате напевне можна сказати, що він зберіг і розвинув традиції вітчизняних майстрів реалістичного оповідання (Франко, Коцюбинський, Стефаник, Мартович), зображуючи повоєнне село. У черговому випуску поговорили про оповідання й повісті Григора Тютюнника. Говорили з Мілою Сіденко - модераторкою читацького клубу і, як виявилось, шанувальницею творчості братів Тютюнників. Основна думка випуску: читати й рекламувати твори Григора Тютюнника сьогодні обов'язково треба.

Публікуємо історії з книги Олександра Демарьова "Випадкові оповідання". Збірка незабаром вийде друком, а аудіоверсія доступна на платформі нашого подкасту. Сьогодні пропонуємо послухати оповідання "Сантехнік". Це історія про те, як простий чоловік на ім'я Валєра прийшов лагодити кран у ванній, а з тим і навів лад у житті автора. Ну звісно, це вигадана історія!

Ми продовжуємо публікувати історії з книги Олександра Демарьова "Випадкові оповідання". Збірка незабаром вийде друком, а аудіоверсія доступна на платформі нашого подкасту. Сьогодні пропонуємо послухати оповідання "Пощастило". Це коротка замальовка з життя звичайного київського під'їзду.

Ептон Сінклер проти Генрі Форда Ептон Сінклер - це відомий "розгрібач бруду", автор знаменитого роману "Джунглі", "публіцист в літературі". Його книжки екранізовані не раз, а найвідомішою є, певно, фільм "Нафта" (2007 р). Є у нього книжка і про Генрі Форда, яка називається "Автомобільний Король". Сам автор називав її романом про фордівську Америку. Цей невеликий роман - відповідь на працю Генрі Форда "Моє життя і робота", критика його суспільних поглядів і, головне, аналіз спроби влаштувати життя сотень тисяч американців. Написана книжка радше публіцистично. За нею неможливо навчитись писати. Та все ж вона цікава - саме як спроба "розгрібати бруд" Америки, зрозуміти основу "феномену Форда" і виклики сучасного авторові суспільства. Про героїв і проблеми роману "Автомобільний король" ми говорили з Анастасією Ярошик - культурною менеджеркою, колишньою бібліотекаркою, просто досвідченою і вимогливою до себе читачкою.